Офіційний сайт Баранівської міської об'єднаної територіальної громади
знаходиться за адресою http://otg.mrada-baranivka.gov.ua

Право на виживання, чи Вектор розвитку?

З початку нового 2018 року одна з головних топ-тем у всіх засобах масової інформації та й серед пересічних громадян – фінансування освіти, адже ще з осені Міністерством освіти і науки активно анонсувалось чергове підвищення заробітної плати вчителів на 25%. Усі були впевнені в тому, що обіцяне підвищення дійсно буде, оскільки попереднє значне зростання заробітної плати вчителів шкіл з 1 січня 2017 року насправді відбулося. Та не так сталося, як гадалося! Наданий державою розмір освітньої субвенції на 2018 рік повністю перекреслив усі райдужні надії.

Що ж таке освітня субвенція? Освітня субвенція – це кошти, які виділяються з державного бюджету за спеціальною формулою  на фінансування закладів освіти. Відповідно до  вимог Бюджетного кодексу вона спрямовується виключно на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти. Усі решта видатків на організацію функціонування закладів освіти йдуть з місцевих бюджетів. До прикладу, у 2017 році з місцевого бюджету Баранівської міської ОТГ виділено 29 млн. 685 тис. на ці потреби. Із них: 22 млн. 45 тис. на заробітну плату з нарахуваннями педагогічних працівників і обслуговуючого персоналу закладів дошкільної та позашкільної освіти, а також технічних працівників шкіл; 1,5 млн. на придбання продуктів харчування; 3 млн. 782 тис. на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (газ, електроенергія, тверде паливо, паливно-мастильні матеріали); 1 млн. 270 тис. на придбання господарських товарів, інвентаря; 344 тис. на придбання путівок для оздоровлення та допомогу дітям-сиротам; 572 тис. на оплату поточних ремонтів приміщень, обладнання й шкільних автобусів, проведення превентивних заходів з техніки безпеки, страхування тощо.

У 2018 році  потреба в  коштах на оплату праці педагогів закладів загальної середньої освіти Баранівської  громади становить 48551,5 тис. грн.  У той же час наданий державою обсяг освітньої субвенції - 37076,1 тис. грн. Таким чином, недостатність на 2018 рік в громаді складає 11475,4 тис. грн (23,6% до потреби). У чому ж причина? З 1 січня 2018 року застосовується нова формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Відповідну постанову №1088 Уряд ухвалив 27 грудня 2017 року. Документ, зокрема, враховує такі показники, як: кількість учнів, особливості території, щільність населення, розрахункова наповнюваність класів. Варто зазначити, що перегляд розрахункової наповнюваності класів та відповідних коефіцієнтів здійснюється раз на три роки. За новою формулою середня наповнюваність класів у школах нашої громади має становити 17 учнів. Проте станом на 05.09.2016 року по факту вона складає 13,7 учнів у класі,  на 05.09.2017 року – 14 учнів.

Чи може громада самостійно знайти 11,5 млн., яких не вистачає, щоб оплатити працю педагогів шкіл. На жаль, ні. У бюджеті громади на 2018 рік не вистачає ще 4,5 млн. на фінансування оплати праці працівників закладів дошкільної й позашкільної освіти, а також технічних робітників закладів загальної середньої освіти. У минулому 2017 році у видатках місцевого бюджету на освіту не вистачало 9 млн. До кінця року недостатність вдалося зменшити до 1,2 млн. і в січні довелось гасити борги за паливно-мастильні матеріали, продукти харчування, газ, водопостачання, а також нарахування на заробітну плату працівників закладів дошкільної освіти й техпрацівників шкіл.

У бюджеті 2018 року в освітній субвенції не закладено жодного відсотку росту. Фахівці говорять про тенденцію влади, спрямовану на вимивання власних коштів місцевих бюджетів. Адже передбаченого фінансування недостатньо для виконання місцевими органами влади делегованих Урядом повноважень, у тому числі й на освітню галузь. Таким чином, намагання перекласти проблеми виконання державного бюджету на місцеве самоврядування зростають величезними темпами.

Значне погіршення демографічної ситуації в населених пунктах Баранівської громади зумовило збільшення шкіл із малою кількістю учнів.  Прогноз чисельності населення у старостинських округах Баранівської ОТГ, проведений Державним підприємством «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД»,  виявив негативну динаміку: смертність перевищує народжуваність, а у віковій структурі мешканців населених пунктів кількість дітей дошкільного й шкільного віку в середньому становить 5-20% від загальної чисельності.   Зафіксована перспектива «демографічної ями», яку необхідно враховувати при плануванні мережі закладів освіти. 

Аналіз перспективи зарахування дітей до 1-х класів шкіл у 2019-2023 роках, проведений на основі даних, наданих старостатами, свідчить, що значно зросте кількість малокомплектних закладів освіти. Вартість навчання одного учня в таких закладах у півтора-два рази перевищує фінансовий норматив. Наприклад, у нашій громаді найнижча вартість навчання учня з урахуванням лише двох показників «заробітна плата з нарахуваннями педагогів» та «енергоносії» в Баранівській ЗОШ І-ІІІ ст№2 ім. О.Сябрук – 14153,98 грн., а найвища – у Зеремлянській ЗОШ І-ІІІ ст. – 45507,01 грн. Це відтягує кошти з інших шкіл і приводить до зниження фінансового забезпечення освіти громади в цілому. Такі величезні затрати не забезпечують якість освіти, а спрямовуються на утримання приміщення, оплату праці та комунальних послуг.

У школах із наповнюваністю класів менше 5-ти учнів організовується  індивідуальна форма навчання, при якій за нормативами на вивчення предметів виділяється набагато менше годин, ніж у повних класах. Звичайно, що відсутня повноцінна позакласна, спортивно-масова, виховна робота. В умовах низької наповнюваності неможливо забезпечити повноцінну соціалізацію дітей, а в умовах глобалізації суспільства це є ще одним важливим чинником, який негативно впливає на спроможність сільських дітей самореалізуватися. На фоні своїх однолітків, котрі щодня перебувають у гомінкому вирі великих колективів, вони виглядають розгубленими, скутими, а в багатьох випадках і безпорадними. 

У дітей з малокомплектних шкіл не формується ще одна важлива риса сучасної людини – конкурентноздатність. З ким конкурувати, якщо в класі один - три учні?  У цьому навчальному році, як і в минулому, серед учнів закладів загальної середньої освіти громади, що стали переможцями обласного, всеукраїнського етапів учнівських олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, немає жодного вихованця сільської школи.

Згідно зі статистичними даними, дуже зростає кількість дітей, які потребують особливого й тривалого психолого-педагогічного супроводу, логопедичної, соціальної і медичної допомоги. Посади відповідних вузькопрофільних фахівців (психолога, соціального педагога, логопеда, дефектолога, медичної сестри) в малокомплектних школах відповідно до штатних нормативів відсутні.

У таких  закладах освіти відсутні належні умови для організації системної методичної роботи, що не сприяє підвищенню кваліфікації вчителів. Педагоги, які багато років працюють у маленьких класах, автоматично знижують до себе вимоги, адже вони можуть упоратися з навчальним процесом упівсили, не напружуючись, на авторитеті. До того ж, у класах, де мало учнів,   не можливо неможливо втілити в практику сучасні методи й прийоми, основна складова яких продуктивна інтерактивна комунікація й робота в групах.

Така ситуація стала типовою для багатьох громад, міст і районів України. Тому з’явилось ще одне нововведення державного рівня: ухвалено стратегію на оптимізацію мережі закладів освіти країни. Передбачається, що в рамках цієї концепції, будуть створюватись опорні школи, які приймуть учнів із оптимізованих (закритих) та реорганізованих закладів. Здебільшого це стосується шкіл у селах, де, за статистикою, учнів у пострадянський час поменшало на чверть, а мережа досі лишається тією самою.
Головною метою оптимізації є покращення якості освіти шляхом створення продуктивного освітнього середовища: безперешкодного доступу до таких благ сучасних шкіл, як комп’ютерні класи, оптоволоконний швидкісний інтернет, лінгафонні кабінети, мультимедійні дошки та підлоги, розгалужена й багатопрофільна мережа гурткової роботи, медіатеки  тощо.

На жаль, не кожен навчальний заклад громади може надати освітні послуги, які б у повному обсязі відповідали вимогам сьогодення. І чим старші школярі, тим яскравіше проявляється ця проблема: мала кількість бажаючих продовжувати навчання в 10 класі, результати ЗНО говорять самі за себе.

Із року в рік, від одного до наступного скликання, депутати та керівництво різних рівнів намагались відтермінувати питання ущільнення та закриття шкіл, оскільки це дуже непопулярні кроки. Цим тільки посилювалася проблема. На цю хворобу освіта страждає вже давно. Усі ті мінімальні заходи, які вживались донедавна,  приносили лише короткочасне полегшення. Новою формулою нарахування освітньої субвенції держава змушує нас не просто лікувати, а робити хірургічне втручання. Чи варто  ображатись на хірургів, коли організм уже не вдається підтримувати, а  операція невідворотна?

Можливо, дійсно настала пора насамперед подумати про якість навчання дітей, а не про забезпеченість роботою вчителів. У громадах та районах, де раніше вдалось провести оптимізацію, нині є проблеми зовсім іншого характеру - із надлишками коштів (у тому числі й освітньої субвенції) та капітальними ремонтами. Там дійсно говорять про розвиток, а не про виживання.

На нашу думку, найбільш доцільним вирішенням проблеми є об’єднання малокомплектних шкіл  з  дошкільними установами. Заклад дошкільної освіти та школа – є рівноправними ланками єдиного цілісного освітнього  процесу. Проведений моніторинг відвідування  садочків громади з короткотривалим перебуванням дітей показав, що фактично їх відвідує  третина від заявленої кількості. Постають питання: «Навіщо було створено таку розгалужену мережу подібних закладів? Де брати кошти для їх утримання?» Чи не краще було б створити комплекси «початкова школа - заклад дошкільної освіти», раціонально спрямувавши кошти   із місцевого бюджету на їх фінансування. У такому навчальному закладі під спільним дахом з єдиним керівництвом створюється центр виховання для всіх дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Стратегію визначає педагогічна рада, куди, крім директора, входять учителі, вихователі, музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. І, найголовніше, забезпечується наступність між дошкільною та початковою ланками освіти, а маленькі діти мають змогу навчатися якнайближче до місця проживання. Сьогодні в Україні близько 3 тис. комплексів «школа-дитячий садок». Практика підтверджує, що злиття початкової малокомплектної школи з дитячим садом має ряд переваг:
- освітній процес планується на тривалу перспективу і здійснюється за єдиним планом;
- створюються сприятливі умови для діагностики розвитку дітей та оптимального управління цим процесом;
- виникають різновікові дитячі об'єднання, де виховання молодших старшими дає позитивні результати;
- економляться кошти, енергоресурси;
- повніше використовується матеріальна база, обладнання;
- рівномірним стає навантаження педагогів;
- створюються сприятливі умови для медичного контролю, профілактики захворюваності;
- усуваються складнощі, пов'язані з переходом дитини з дитячого саду в школу.

Звичайно, при всій критичності ситуації наша громада теж рухається в напрямку модернізації системи освіти. Створено Опорний навчальний заклад «Баранівська гімназія». Ухвалено рішення  про співфінансування ряду заходів для покращення його матеріально-технічної бази: котельня на альтернативних видах палива, теплосанація приміщення, модерний спортивний майданчик, новий шкільний автобус. На черзі утеплення будівель та заміна котельні у Полянківській школі, Вірлянському садочку.
Проте проблема 11,5 мільйонів недостатності освітньої субвенції залишається відкритою. Навіть, якщо держава  додасть свій борг  у цьому році, то в наступному ситуація буде аналогічною, а може, й ще гіршою. Зважаючи на дану ситуацію з недостатністю, учителі  дали свою згоду на зняття з них 15% доплати за престижність з 01 травня. Але це не зменшує масштабу проблеми в цілому.  Саме тому відділ освіти Баранівської міської ради розробляє план оптимізації навчальних закладів освіти об’єднаної громади, який буде детально обговорюватися з депутатами міської ради та жителями усіх населених пунктів. Кожен громадянин нашої громади має зрозуміти, що лише за умови ефективного управління та стратегічних дій нам вдасться вийти з кризової ситуації. Мудрий господар не витрачає гроші бездумно, навіть, коли їх є більше, ніж треба.

Дуже популярним є вислів: «Немає школи – немає села». Проте у стані теперішньої демографічної кризи він звучить зовсім по-іншому: «Є діти – є школа». Свідомі батьки, ведучи дитину в 1 клас, сподіваються, що вона отримає потрібні знання, зможе розвинути свої здібності й обдарування, набуде соціальних навичок. Створення оптимальної мережі закладів освіти громади, зміцнення матеріальної бази більших шкіл та ОНЗ «Баранівська гімназія» дозволить вирішити це завдання. У кінцевому результаті діти як з міста, так із сільської глибинки, будуть мати рівний доступ до якісної освіти й зможуть стати конкурентноспроможними в дорослому житті.

Відділ освіти Баранівської міської ради


Друк E-mail