Офіційний сайт Баранівської міської об'єднаної територіальної громади

ЙДУТЬ ТЕХНІЧНІ РОБОТИ
САЙТ ТИМЧАСОВО МОЖЕ БУТИ НЕДОСТУПНИМ

знаходиться за адресою http://otg.mrada-baranivka.gov.ua

знаходиться за адресою http://otg.mrada-baranivka.gov.ua

Чому мало риби у водоймах?

Одним із улюблених видів відпочинку жителів Баранівки є риболовля. На берегах водойм постійно йде «тихе полювання». У теперішній скрутний час таке хобі є матеріальною підтримкою родин. Останнім часом чи не кожен рибалка задумується над тим, чому зменшується кількість риби та раків у річках та озерах. Однією із причин є забруднення навколишнього середовища.

Миючі засоби, у тому числі пральні порошки, світова гігієнічна наука відносить до найбільш небезпечних для навколишнього середовища та здоров'я людини. Це пояснюється їхнім масовим розповсюдженням. Приблизно 90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін. 

Фосфати – це хімічні сполуки різних металів і фосфорної кислоти. Існує величезна сфера їх застосування – від харчової промисловості до хімічного синтезу та виплавки металів. Зокрема, фосфати використовуються як ергогенний засіб, тобто такий, що народжує енергію. Ці речовини входять у дієту спортсменів перед змаганнями, щоб підвищити енергетичність тіла.

На сьогоднішній день майже усі пральні порошки, що реалізуються на території України, містять 15-35% фосфатів. У мийних засобах використовуються фосфат натрію, фосфат кальцію і фосфат калію. При пранні ці речовини зменшують жорсткість води і покращують миючу дію порошку.

Основна небезпека фосфатів — це сильне забруднення навколишнього середовища. Вони сприяють евтрофікації (посиленому харчуванню) водойм. Фосфати, у першу чергу завдяки своєму «народжуючому енергію» ефекту, — відмінні добрива для рослин. Напевно, ви чули про добриво суперфосфат.

А тепер уявіть: десятки тисяч жителів міста перуть порошками з фосфатами. Фосфати потрапляють у каналізацію, а потім — у річки, озера, де будуть накопичуватися багато років. Як відреагують водорості у водоймі? Вони скажуть: «Ура! Прийшли добрива!» І ми отримуємо інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни (риби, раків і т.д.). Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя. Використання пральних порошків з фосфатами підвищує забруднення навколишнього середовища, вбиває водних тварин і далі по харчовому ланцюгу інших звірів і птахів.

Нині природна самоочисна, біовідновлювальна спроможність прісноводних водоймищ України від застосування фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди знищена цілком. Останнім часом водорості розмножуються цілий рік, адаптувалися до морської води і поширилися на прибережну смугу Чорного і Азовського морів, що свідчить про велику кількість фосфатів у водоймищах.

Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22% фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування таких засобів потрапляє 70-75 тисяч тонн отруйних речовин.

Цивілізовані країни світу, де здоров'я генофонду є найвищою цінністю, давно вже відмовилися від застосування фосфатних пральних порошків, які спеціалісти називають домашнім міні-Чорнобилем. Навіть 10-кратне полоскання у гарячій воді не призводить до повного вивільнення одягу від аніонних-ПАР. Термін присутності потенційно небезпечних концентрацій на речах – до 4 діб. Вони здатні викликати грубі порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легень, скелетних м'язів. Наявність фосфатів у порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей а-ПАР. Ці добавки створюють умови для більш інтенсивного проникнення через неушкоджену шкіру, сприяють посиленому знежиренню шкірного покриву, активному руйнуванню клітинних мембран, різко знижують бар'єрну функцію шкіри, а також збільшують прояви алергічних реакцій різного типу. Ми носимо одяг цілий день, вбираючи у шкіру хімічні сполуки порошку, що не вимилися, потім ми спимо на простирадлах і подушках всю ніч і вбираємо ще більше, окрім того ще й вдихаємо їх випаровування, під час ручного прання не одягаємо гумові рукавички. Таким чином здійснюється інтоксикація організму людини.

Водойми заростають водоростями дедалі більше. Ця ситуація має стати стратегічним питанням держави, екологічних служб. Розв’язання проблеми негативної дії фосфатів, які входять до складу синтетичних миючих засобів на навколишнє природне середовище і здоров’я людини можливе шляхом змін до законодавства України щодо заборони їх використання.

Ще одним важливим фактором, що впливає на заростання річки водоростями, є відсутність льодоходів наприкінці зими. Це природне явище вириває з корінням рослини у річках і виносить їх униз по течії.

Для повної інформації про стан та кількість рибних запасів потрібно знати, які стоки попадають у річку Случ вверх по течії. Тут виникає багато запитань до Понінківської картонно-паперової фабрики та інших підприємств-забруднювачів.

Махатма Ганді писав: «Якщо ти хочеш зміни в майбутньому – стань цією зміною в сьогоденні». Кожен із нас може змінити свій спосіб життя з метою допомогти собі та природі. Щоб зменшити шкідливий вплив миючих засобів, вибирайте пральні безфосфатні порошки, у яких вміст ПАР невеликий, а фосфатів, хлору та інших шкідливих добавок узагалі немає. На сьогоднішній день існує багато натуральної нетоксичної хімічної продукції. По можливості, замінюючи побутову хімію менш небезпечними аналогами – господарським милом, содою, гірчицею, оцтом та ін., ми збережемо своє здоров’я та не заподіємо шкоди природі.

 

Друк E-mail