Офіційний сайт Баранівської міської об'єднаної територіальної громади знаходиться за адресою http://www.otg.mrada-baranivka.gov.ua

 

 

 

Благоустрій кладовищ

З кожним роком населення Баранівки все більше й ретельніше доглядає за могилами своїх померлих родичів. На цвинтарях з’являються пам’ятники надзвичайної краси. Навіть люди з невисокими статками стараються з усіх сил і також увіковічнюють пам’ять своїх родичів дорогими пам’ятниками. Разом з тим, з’являються й «безхазяйні» могили, де стерлися написи, повалилися дубові й заржавіли металеві хрести. Чи то нікому доглядати, бо скінчився рід, чи виїхали в інші міста чи країни…

Дбаючи про могили, люди навіть не задумуються над тим, яка величезна робота лежить на плечах трьох працівників кладовища. Дуже часто громадяни навіть не виносять сміття у відведені для цього місця. Прибравши могили один раз перед проводами, повертаються через рік, хоча зрозуміло, що потрібно це робити кілька разів. Усе це збільшує навантаження на працівників кладовища.

Дуже прикро, що прийняте громадою рішення про внесення 20 грн. з родини на благоустрій кладовищ ігнорується. Так, у 2013р. надійшло 2292грн., а у 2014р. – 2300грн., і це при тому що в Баранівці знаходиться більше 4000 тисяч домоволодінь. Невже так важко – перерахувати на потреби кладовища раз на рік 20грн. з однієї сім’ї?

Головний акцент сьогодні хочеться поставити на тому, що надзвичайно вразило в понеділок, 20 квітня, тобто на наступний день після поминальної неділі. Уся територія навколо православного кладовища, що на вулиці Першотравенській, – у поліетиленових пакетах. Вони висіли на деревах, огорожі, валялися в траві. У неділю на ці пакети люди клали крашанки, цукерки та інші продукти. Усім відомо, що все це відразу збирають цигани, бомжі, просто невстановлені особи і навіть ворони, а вітер розносить пакети та залишки їжі по всій території.

Хочеться звернутися до священиків та істориків за роз’ясненням: чи потрібно приносити продукти харчування на кладовище й класти їх на могили. Для прикладу: це не роблять католики в Баранівці, цього немає в жодній європейській країні.

Ще один виклик або загроза: велетенські дерева, які ростуть на цвинтарі. Тому просимо не садити їх на кладовищі та вносити пропозиції для місцевої влади, як зрізати існуючі дерева і при цьому не пошкодити пам’ятники та хрести.

Надіємося, що всі, хто прочитає цю статтю візьмуть участь в обговоренні піднятих питань, зроблять внесок у розмірі 20грн. на благоустрій кладовища та винесуть для себе дуже простий урок про те, що тільки спільно, громадою, ми зможемо утримувати кладовища в гарному стані.

Ми маємо розуміти, що в першу чергу потрібно дбати про живих, і тоді само по собі відпаде зайве, надумане, язичницьке і не буде шкоди довкіллю, не додасться роботи тим, хто важкою працею й за мінімальну заробітну плату утримує міські кладовища.

Друк E-mail