А на тих рушниках – Україна моя

Опубліковано у Архів новин

Справді народне Свято рушника відбулося 9 червня у мальовничій Кашперівці.

Цей захід хочеться назвати святом від усієї душі і щирого серця. А об’єднав своїх земляків у роботі, в пісні й у вишивці сільський голова Володимир Муравський. Коли він мелодійним голосом промовив: «Усіх людей, увесь наш рідний край на Свято рушника ласкаво просимо», усі присутні завмерли в передчутті неповторного дійства. А В.Є.Муравський, одягнений у ніжну, кольору небесної сині, сорочку-вишиванку, продовжував:
– Щиро вітаю вас на гостинній Кашперівській землі. Вона славиться чудовою природою, прекрасними працьовитими людьми, цілим сузір’ям неперевершених талантів. Жителі нашої громади вміють трудитись, гарно відпочивати, натхненно творити, вони безмежно люблять свою Батьківщину, ім’я якій — Україна.

Україна — це верба і калина, задушевна пісня і барвиста вишиванка, тиха колискова і вишитий матір’ю рушник.

Це розмаїття вишитих рушників, доріжок,  скатертин, картин просто вражало. Недаремно ж три жительки Кашперівки мають високе звання — майстер народної творчості. Валентина   Муравська, Олена Шевчук, Надія Семенюк відроджують прадавні українські орнаменти, змальовуючи їх, відтворюють у нових дивовижних роботах.

Наймолодша  з   майстринь, Надія Семенюк, розповідає:
— У світлиці на іконах висіли рушники. А я ж малою тоді ще була, то вилазила на стіл і вивчала вишивку. Так і навчилася вишивати. Цьому вмінню насамперед завдячую любій матусі, яка, на жаль, так передчасно пішла із життя. Я сьогодні прочитаю власний вірш про маму, в ньому мова йтиме про той рушничок з волошками, який ненька дала мені як оберіг. З тим рушником я не розлучаюсь ніколи. Він оберігає мене від бід і негараздів…

Слухаючи цю тендітну, вродливу молоду жінку, яка не тільки гарно вишиває, а ще й чудово малює, пише такі душевні та проникливі вірші, вирощує квіти, просто захоплюєшся нею. А про її майстерність як вишивальниці можна було судити з експонатів виставки…

Кажуть, людина, яка безмежно любить квіти, тонко красу відчуває. Саме це хочеться сказати про Олену Феодосіївну Шевчук, бо всю земну красу, яку вона бачить навколо себе, ця жінка переносить на вишивку. Коли дивишся на розквітлий бузок, то складається враження, що потрапив у квітучу весну з її пахощами і квітом. А ось буйногриві коні (аж на чотирьох картинах!), що мчать полем, мов живі. На ці картини звернув свою увагу народний депутат Володимир Литвин, який був у захопленні від усіх робіт талановитої майстрині. І, виступаючи вже на сцені, сказав:
— Я по-справжньому щасливий, коли приїжджаю додому. А сьогодні тут, у Кашперівці, я побачив на власні очі, що талант і творчість народних майстринь справді не знають меж. Тому мені хочеться вручити нагороди всім рукодільницям, а ще — цінний приз сільському голові Володимирові Муравському за чудову організацію свята.

Олена Шевчук навчила своєму ремеслу доньок, внучок, уже й правнучок вчить творити прекрасне. На підтвердження того, що Олена Феодосіївна підготувала гідну зміну, на сцену запрошують талановиту вишивальницю, жительку Києва, патріотку свого рідного села, її доньку Світлану, яка продовжує мамину справу.

На святі рушника були представлені й прекрасні роботи Валентини Муравської — жінки, багатої щирою душею, добрим серцем, тонким відчуттям прекрасного, неповторним талантом передавати у своїх вишивках красу навколишнього світу. У Валентини Юріївни — такі рушники, яких ніде не побачиш. Вона захоплюється набивною технікою. І коли всім гостям та запрошеним вручили малесенький рушничок із значком про Кашперівку — то була її майстерна робота.

Вишивка цій милій, доброзичливій жінці дарує радість, задоволення й наснагу. Та найголовніше багатство Валентини Юріївни — це чудові сини, прекрасні невістки і дорогі серцю онуки. Тож пісня «Рушники» у виконанні її сина Андрія та внука Віктора викликала і непрохані сльози, і зливу вдячних оплесків.

На Святі рушника були присутні гості з Баранівки: майстрині Ольга Богун, Руслана Ткачук, художник Володимир Кравчук, який гарно, зі смаком оформив сцену цього свята, та ін.

А яке ж українське свято без пісні? Тож радували своїм співом місцеві та приїжджі самодіяльні артисти, серед них — Ніла Каленюк, вихованці Кашперівського дитсадка і Баранівського міського Будинку дитячої творчості,  Смолдирівський народний фольклорний ансамбль «Льонок» та ін.

Варто зазначити, що Свято рушника готували всім селом — від малого до старого. Під керівництвом сільського голови активно працювала вся його команда — працівники сільської ради, закладів культури та освіти, всіх установ та організацій, які знаходяться на цій території. Адже Володимир Муравський — саме такий лідер, який вміє об’єднати, згуртувати і натхненно повести за собою всю громаду. Велика заслуга в тому, що захід удався на славу, і сектору культури та туризму райдержадміністрації (завідувач сектору Віктор Панчук), відділу культури райдержадміністрації.

Священик місцевого Свято-Покровського храму Української православної церкви Київського патріархату отець Сергій теж щиро привітав усіх зі святом, побажав миру і добра, віри, надії і любові.

Усі, хто брав участь у цьому неповторному святі, були відзначені. Їх вітали і вручали подарунки голова райдержадміністрації Микола Вельчинський, голова районної ради Сергій М’ялківський, Баранівський міський голова Анатолій Душко, Кашперівський сільський голова Володимир Муравський.

Свято рушника у Кашперівці ще раз показало, що тут вміють берегти народні традиції рідного краю, відроджують забуте і створюють справді прекрасні речі для нащадків.

Марія РУДИК

Фото Віктора Тимощука

Warning: No images in specified directory. Please check the directory!

Debug: specified directory - http://mrada-baranivka.gov.ua/images/__news2016/1250

 

Друк