Офіційний сайт Баранівської міської об'єднаної територіальної громади

ЙДУТЬ ТЕХНІЧНІ РОБОТИ
САЙТ ТИМЧАСОВО МОЖЕ БУТИ НЕДОСТУПНИМ

знаходиться за адресою http://otg.mrada-baranivka.gov.ua

знаходиться за адресою http://otg.mrada-baranivka.gov.ua

Методичні матеріали у запитаннях та відповідях з актуальних земельних питань

1. Порядок та строки приватизації земельної ділянки.

    Відповідно до чинного законодавства України кожен громадянин, який користується земельною ділянкою, має право на безоплатну її приватизацію у межах норм, визначених законом.

Довідкова інформація!

Відповідно до ст. 121Земельного кодексу України громадяни України мають право на приватизацію земельних ділянок в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для веденнясадівництва– не більше0, 12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше0,25 га, в селищах – не більше 0,15га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів -  не  більше 0,01 га.

 

Зверніть увагу!

Громадянин України може отримати земельну ділянку у власність шляхом безоплатної приватизації тільки один раз по кожному виду користування у межах норм, визначених законом.

   Безоплатна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком:

КРОК 1.Подання громадянином України до місцевої до місцевої ради (у разі якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або до районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) із заявою про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві зазначається площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, визначених ст.. 121 Земельного кодексу України.

КРОК 2. Прийняття рішення місцевою радою або районною адміністрацією щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

Строк:Місцева рада або районна державна адміністрація зобов’язана прийняти рішення у місячний термін.

КРОК 3.Звернення особи, що бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації та укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.

КРОК 4. Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією.

Строк:Визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.

КРОК 5.Подання до місцевої ради або державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.

КРОК 6.Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Строк:Місцева рада або районна державна адміністрація повинна прийняти рішення протягом двох тижнів.

Зверніть увагу!

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту реєстрації даного права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки і отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

2.Порядок присвоєння кадастрового номера в державних актах на землю «старого зразка».

     Кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер)земельної ділянки,що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього існування такої ділянки.

     Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року (так звані державні акти «старого зразка»), не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, атому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були.

Зверніть увагу!

Незалежно від того, що державні акти «старого зразка» не містять інформації щодо кадастрового номера, вони вважаються дійсними до того часу, поки за бажанням чи за необхідністю власник не замінить їх на нові.

     Проте при продажу землі, оформлені  спадщини, іншому відчуженні земельної ділянки, тощо, виникають проблеми у зв’язку з відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок у державних актах «старого зразка», адже за новими вимогами кадастровий номер є обов’язковою умовою для продажу, дарування, оформлення спадщини щодо земельної ділянки та здійснення інших юридичних дій, пов’язаних із земельною ділянкою.

До відома! 

Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити кадастровий номер земельної ділянки. Згідно з частиною 6 статті 120Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.

     Присвоєння кадастрових  номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті «старого зразка» відбувається на підставі технічної  документації   із  землеустрою,   а також внесенням  відомостей        про  земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

      Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.

      Територіальні органи земельних ресурсів перевіряють наявність в архіві документації із землеустрою:

- у разі наявності всіх необхідних документів із землеустрою у архіві орган земельних ресурсів присвоює кадастровий номер земельній ділянці та видає власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера;

- у разі відсутності необхідної документації із землеустрою у органах земельних ресурсів власнику земельної ділянки для отримання кадастрового номера необхідно:

КРОК 1. Замовити виготовлення технічної документації із землеустрою у відповідній державний або приватній землевпорядній організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт. Перелік таких організацій можна знайти на офіційному сайті Держаного агентства земельних ресурсів України.

КРОК 2. Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді.

КРОК 3. Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.

Інформаційна довідка.

Порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, строки та перелік необхідних документів встановлені Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749.

3. Яка процедура заміни сертифіката на право на земельну частку (пай) на державний акт на право приватної власності на землю?

   Для отримання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) необхідно здійснити наступні дії.

КРОК 1. Власнику земельної частки (паю) необхідно звернутися до місцевої ради (у разі якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або до районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) із заявою про виділення земельного паю в натурі.

До заяви необхідно додати сертифікат на право власності на земельну частку (пай).

КРОК 2. Місцева рада або районна державна адміністрація розглядає заяву та ухвалює рішення про надання дозволу про відведення земельної ділянки і видання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

КРОК 3. Власник сертифіката замовляє землевпорядній організації розробку технічної документації для передачі земельного паю в приватну власність та виконання комплексу землевпорядних робіт з виділення земельної ділянки на місцевості. Технічну документацію розробляє землевпорядна організація , яка має відповідну ліцензію.

КРОК 4. Після розробки документації, встановлення меж ділянки в натурі та закріплення їх межовими знаками власник земельної частки (паю) отримує державний акт на право власності на земельну ділянку.

 

Інформаційна довідка.

Порядок оформлення державних актів на право на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв) визначено в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-ІУ. Форма державного акта на право власності на земельну ділянку затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 із змінами, внесеними постановою від 12листопада 2008 року № 1019.

4. Які дії повинен вчинити новий власник земельної ділянки після укладення договору купівлі – продажу (прийняття спадщини) ?

     Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

-  придбання за договором купівлі – продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно – правовими угодами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- прийняття спадщини;

- виділення в натурі (місцевості) належної їм земельної частки (паю).

    Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

    Відповідно до положень Земельного кодексу України (стаття 126) до документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку належать:

-  державний акт про право власності на земельну ділянку;

- цивільно – правова угода щодо відчуження земельної ділянки (договір купівлі – продажу, дарування, довічного утримання тощо);

- свідоцтво про право на спадщину.

   При цьому, у тому випадку, коли право власності на земельну ділянку посвідчується відповідною цивільно – правовою угодою чи свідоцтвом про право на спадщину, такі документи не є самостійними правовстановлюючими документами, оскільки до них в обов’язковому порядку має бути долучений державний акт про право власності на земельну ділянку, що була відчужена чи успадкована.

Зверніть увагу!

При набутті у власність земельної ділянки законодавство України не вимагає виготовлення нового державного акта про право власності. Однак ця норма застосовується виключно, коли перехід права власності на земельну ділянку здійснюється виключно без зміни її меж та/або цільового призначення.

      У разі придбання земельної ділянки за договором купівлі – продажу (прийняття  спадщини) алгоритм одержання права власності на земельну ділянку виглядатиме наступним чином:

КРОК 1. Нотаріус при посвідченні договору купівлі – продажу земельної ділянки (або видачі свідоцтва про право на спадщину) долучає державний акт про право власності на земельну ділянку до договору купівлі продажу (або свідоцтва про право власності) та проставляє на цьому акті відмітку про перехід права власності.

 

Інформаційна довідка.

Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня

2009 р. №439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

    Також необхідно мати на увазі, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності за наявності витягу з Поземельної книги, а з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний  кадастр» або витягу з Поземельної книги або витягу з Державного земельного кадастру.

   Таким чином для оформлення спадщини на земельну ділянку нотаріусу, серед іншого, надаються відповідний правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка успадковується, а також витяг з Поземельної книги.

КРОК 2.Реєстрація права на земельну ділянку в органах земельних ресурсів. Для цього необхідно подати договір купівлі – продажу (свідоцтво про право на спадщину) та державний акт на право власності на земельну ділянку.

 

Майте на увазі!

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, проставляє відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на державному акті протягом 14 днів з дня отримання зазначеного документа. У відмітці зазначається документ, на підставі якого відбулося відчуження.

Саме з моменту реєстрації прав на земельну ділянку набувач цих прав згідно договору купівлі – продажу (або на підставі свідоцтва про спадщину) зможе вважати себе власником земельної ділянки.

 

Звертаємо увагу!

У разі прийняття у спадщину іноземним громадянином або особою без громадянства земельної ділянки сільськогосподарського призначення, така особа зобов’язана протягом року відчужити таку земельну ділянку. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку, що здійснюється у судовому порядку.

5.Яка процедура надання земельної ділянки під житлову та гаражну забудову?

   Відповідно до ст.. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для будівництва та обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України, можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду.

 

Зверніть увагу!

Відповідно до ст.. 38 Земельного кодексу України земельні ділянки з цільовим призначенням «для громадської та житлової забудови» можуть надаватися лише в межах населеного пункту.

   Розглянемо порядок безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва у власність.

    Статтею 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для:

Будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

- у селах у розмірі не більше 0,25 гектара;

- у селищах у розмірі не більше 0,15 гектара;

- у містах у розмірах не більше 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів не більше 0,01 гектара.

    Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на практиці відбувається за порядком, який визначений ст. 118 Земельного кодексу України на підставі технічних матеріалів, які підтверджують розмір земельної ділянки, яка перебуває в користуванні, або проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якщо вона передається із земель запасу. 

   Так, для отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва із земель запасу необхідно:

КРОК 1. Подати клопотання (заяву) до місцевої ради із зазначенням:

- бажаних розмірів земельної ділянки, що не перевищують норми безоплатної передачі;

- цільового призначення земельної ділянки (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд).

КРОК 2. Місцева рада розглядає клопотання та приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у задоволенні клопотання.

 

Зверніть увагу!

Місцева рада зобов’язана розглянути клопотання та прийняти рішення по ньому у термін 1 місяць.

 

Майте на увазі!

Відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивованим. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації,схем землеустрою і техніко – економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно – територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування  територій населених пункті, затверджених у встановленому законом порядку.

КРОК 3.Отримавши дозвіл від місцевої ради, необхідно для розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт.

КРОК 4.Землевпорядна організація розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та здійснює його погодження у необхідних органах.

 

До відома!

Проект відведення земельної ділянки погоджується місцевими органами земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно – епідеміологічним органами, органом архітектури. Крім того, технічна документація по відведенню земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку підлягає державний експертизі.

КРОК 5. Місцева рада приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання іі у власність.

КРОК 6.Орган земельних ресурсів на основі рішення місцевої ради видає державний акт на право власності.

6.Чи можна відчужувати частину земельної ділянки без виділення її в натурі?

    Відповідно до частини 7 статті 126 Земельного кодексу України відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему ділянку може бути здійснено лише після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

   Якщо на одній земельній ділянці знаходяться дві і більше будівлі (споруди, одна з яких відчужується (ст. 120 Земельного кодексу України), укладання договору здійснюється після виділення частини земельної ділянки, на якій знаходиться ця будівля (споруда) в окрему земельну ділянку і її власником отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану земельну ділянку.

    При відчуженні частини будинку (частки в праві власності), розміщеної на приватизованій земельній ділянці, - відчужується тільки частина земельної ділянки (або частка у праві власності  на земельну ділянку). Виділення в окрему земельну ділянку в цьому випадку не допускається.

 

Майте на увазі!

У разі якщо державний актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.

   Для виділення частини земельної ділянки з метою її подальшого відчуження необхідно здійснити поділ земельної ділянки, що потребує виділення в натурі земельних ділянок, що утворюються внаслідок поділу, встановлення меж, складання кадастрового плану, присвоєння виділеним земельним ділянкам окремого кадастрового номера та отримання окремих державних актів на новостворену земельну ділянку.

    Таким чином, відчуження частини земельної ділянки можливе або після виділення цієї частини в натурі та отримання правовстановлюючого документа - державного акта як на виділену частину, так і на частину, що залишається, або ж як продаж частки у праві власності на земельну ділянку і отримання державного акта на спільну часткову власність.

7. Які платежі сплачуються при відчуженні (нотаріальному посвідченні договору) громадянином присадибної ділянки, отриманої в порядку приватизації, іншій особі?

    Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі – продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

   Пунктом 172.4 статті 172 Податкового кодексу України визначено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

   Податковим кодексом України (пункт 172.1 статті 172) встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

   У разі відсутності хоча б однієї умови, зазначеної у попередньому абзаці, дохід від продажу земельної ділянки оподатковується за ставкою 5%.

   На нотаріусів покладені функції в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечення надання відповідної інформації податковому органу. Копії платіжних документів про перерахування податку додаються до примірників посвідчених договорів.

   Ціна в договорі купівлі – продажу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності фізичних осіб, встановлюється за домовленістю сторін, але, з метою недопущення заниження реальної вартості земельної ділянки та відповідно розміру державного мита, інших податків, передбачених чинним законодавством України, нотаріус перед укладенням договору дарування, міни та при спадкуванні необхідно надати нормативну грошову оцінку, у інших випадках – звіт про експертну оцінку земельної ділянки.

До відома!

Порядок проведення експертної грошової оцінки визначається Законом України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-ІУ, Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002 року№ 1531,та Порядком проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого Наказом Держкомзему України від 09. Січня 2003 року № 2.

   Також відповідно до п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, справляється державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Зверніть увагу!

Справляння державного мита нотаріусами провадиться відповідно до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, що затверджена Наказом Головної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15.

 

 

Реєстраційна служба

Баранівського районного управління юстиції

Друк E-mail

Останні зміни на сайті

  • Головна
  • Новини
  • АМУ запропонувала Уряду законопроект про надання ОТГ повноважень з управління земельними ресурсами за межами населених пунктів