Гарні спогади та прагнення жити краще залишилися у душах дітей, які відпочивали у Польщі
Завдяки партнерським стосункам між містами Лукув і Баранівка та громадській організації «Польська світлиця», яка підтримує українців польського походження, у серпні 2017 року 25 дітей нашої громади на запрошення бурмістра Даріуша Шустека відпочивали у Польщі впродовж 9 днів. Дітям сподобалась поїздка. Вони привезли додому багато гарних вражень.
11 серпня зі словами подяки за можливість побачити життя в іншій країні та відпочити до міського голови Анатолія Душка завітала учениця Баранівської гімназії Олександра Гринь разом із мамою Оксаною. Вона подарувала Анатолію Олександровичу власноруч виготовлений солодкий букет.
Звісно, не обійшлося без обговорення поїздки, і Олександра з радістю поділилася враженнями.
- Що ж тобі найбільше сподобалося?
- Тепла, дружня атмосфера, гарні умови проживання. У нас було багато екскурсій, розваг. Люди там зовсім інші. Інше ставлення до нас.
- А з чого це видно?
- В українських санаторіях, таборах ставляться просто. Є ти, то й є. До тебе немає поваги, ти просто дитина і ми за тобою дивимося. А там – усе для людей, щоб було комфортно, добре. І рівень життя зовсім інший. Люди живуть для того, щоб жити, а не для того, щоб вижити.
- Ти вперше їздила за кордон. Така тривала мандрівка втомила?
- Дорога була довга - 12 годин. По Україні їхати важко. Дороги – одні ями. А по Польщі коли ми їхали, то і не відчували, ніби на місці стояли. Повертаючись додому, за кордоном їхали чудово, Україною – ніби трясовина, а коли вже в Баранівці завернули на вул. Європейську, то на мить здалося ніби опинилися знову в Польщі.
- Що найбільше запам’яталося?
- Лукув – місто невелике, але там є і кінотеатр, і басейн, велика кількість супермаркетів, кругом Wi-Fi зони, щоб людям було комфортно.
- Хто ще з тобою їздив?
- Усього було 25 дітей. Майже усі віком від 8 до 12 років та декілька старших. З нами їздив пан Володимир, Світлана Миколаївна та Марія Іванівна. Світлану Миколаївну я знаю ще з садочка. Вона дуже добре ставиться до дітей, знає як знайти з ними спільну мову. Марія Іванівна – вчитель у Полянці – теж дуже добра жінка. Вони поводилися з нами не як вихователі, а як друзі. З поляками ми спілкувалися за допомогою перекладача – пана Володимира.
- Які розваги були до ваших послуг?
- По приїзді нас зустрів сам мер, показав де ми будемо жити. Ми ходили у басейн з атракціонами, в кіно, а в останній день побували в парку розваг, стилізованому під середньовіччя. Усім дуже сподобалося.
- Що ти там побачила для себе нового. Може щось є таке, чого немає в нас?
- Це ставлення людей до свого міста. Вони люблять своє місто, ніколи не смітять. Я жодного разу не бачила ні однієї бумажки в парку. Там завжди чисто. Видно, що люди слідкують за собою і за своїм містом.
- Зміни у нашій країні від чого залежать? Як ти думаєш?
- Перш за все від людей, від бажання кожного змінювати себе і свою країну на краще.
- Які у тебе плани на майбутнє?
- Я хотіла б вивчитися за кордоном, повернутися на Батьківщину і за допомогою своїх знань та вмінь підняти рівень життя у нашій країні.
На завершення розмови міський голова Анатолій Душко подякував за подарунок і сказав: «Не потрібно соромитися своїх батьків, міста чи села, де зростаєш! Кожна людина гідна гарного життя. Дуже хочеться, щоб ця поїздка юних мешканців громади не була останньою, а кожна наступна додавала б нам дітей, які мислитимуть по-іншому і в майбутньому змінять Україну».
Warning: No images in specified directory. Please check the directory!
Debug: specified directory - http://mrada-baranivka.gov.ua/images/___news2017/2020